Дистанційний виховний захід "Великдень навколо світу" 17.04.20

Ось уже декілька років наш гурток НХК"Україночка" напередодні Великодня, в останній тиждень Великого посту, має чудову традицію проводити виховний захід "Пасхальні зустрічі".

"Пасхальні зустрічі " квітень 2019

У зв'язку з карантином цього року в нашій великій родині "Україночка" пасхальні зустрічі відбулися дистанційно.

Під час так званого свята керівник та вихованці обмінювалися звичаями святкування Пасхи  в Україні та дізнавались про особливості святкування Великодня в різних куточках світу.

Тема цьогорічного заходу: "Великдень навколо світу" 

Мета: розширити і поглибити знання вихованців про найдавніше церковне свято всіх хрестиян,ознайомити з традиціями та звичаями щодо  святкування Великодня в Україні та в різних країнах світу.Виховувати повагу до  традицій минулого і сучасного.

План схема:

1. Великдень- історія, цікаві факти про Пасху.

2. Великдень- родинне свято Українців

3. Крашанки і писанки.

4. Великдень в різних країнах світу

1. Великдень- історія, цікаві факти про Пасху.

Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний, а великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям. Воскресіння Господнє в усі часи давало людям наснагу вірити і любити, прощати. Щоб зупинити зло, нам треба перемінитися самим, бо саме з кожного з нас спитається: "А що ти зробив?" У цей день кожному треба примиритися з ближнім, відкрити свою душу вогником добра та милосердя. Будьмо християнами - милосердними до всього живого. Христос Воскрес ! Радійте!

Домітращук Марко вірш про Великдень

Одне з головних, якщо не найголовніше, свято всього православ'я  - це Великдень (або Пасха). Ці назви є стилістичними синонімами в розумінні назви релігійного свята Воскресіння Христового. Слово "Пасха" церковнокнижне, а слово "паска" - просто розмовний синонім до церковного "Пасха", і, крім того, означає обов'язкову великодню здобу, що господині випікають і святять у церкві. Проте основна назва свята Воскресіння - Великдень. 

Цікаві факти:

Народні назви цього християнського свята дуже різні: українська - Великдень (великий день), Lieldienas – Найвищий день (латиська), Velykos – Великий (литовська) – тобто Великий день; Wielkanoc (пол.), Veľká noc (словацька), Velikanoč (словенська), Velikonoc (чес.) – тобто Велика ніч; Ускрс (серб.), Uskrs (хорв.) – Воскресіння; Πάσχα (грец.), Pasg (валійська), Pasen (голанд.), Påske (данська), Pascua (галісійська), Pasqua (італ.) – тобто Паска. А от точне походження англійського –Easter, німецького – Ostern, хорватського – Vazam – невідоме і спірне.

В багатьох європейських народів зберігся звичай уночі з Великої Суботи на Великдень палити великі вогнища на знак того, що Христос переміг темряву поганства.
У візантійсько-українському обряді Великодні Богослужіння розпочинаються обходом довкола церкви у супроводі дзвонів – цей обхід символізує жінок мироносиць, які зранку прийшли до Божого Гробу.

ВЕЛИКОДНЄ ПРИВІТАННЯ
Вислів "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" дуже давній.
За переказами, великодній привіт «Христос воскрес!» перший раз злетів з уст ангела до жінок-мироносиць, які у неділю зранку прийшли до Гробу Христового, але не знайшли там Iсуса. Тоді з'явилися ангели та сповістили, що Христос воскрес.
Мироносиці вирішили повідомити цю новину апостолам, які бачили Христа, а тому підтвердили: "Воістину воскрес!".
До речі, вітатися "Христос воскрес!"— "Воістину воскрес!" слід сорок днів від Великодня, аж до Вознесіння Христового.

ЧОМУ ПЕЧУТЬ ПАСКУ
За давнім переказом, Ісус Христос після воскресіння приходив до апостолів під час їх трапез. Вони ж залишали для нього самого вільне місце, а на тарілку клали шматочок хліба.
Так і з'явилася традиція у свято Воскресіння залишати хліб у храмі на особливому столі, як це робили апостоли. Далі хліб поділяли на невеликі шматки і роздавали парафіянам після великодньої служби.
Проте сама суть саме в хлібі. З часом ця традиція міцно вкоренилася у багатьох будинках. Кожна господиня стала випікати в честь свята подібний хліб округлої форми.
Форма циліндра також обрана зовсім не випадково. За переказами, саван Спасителя був саме таким.
Маючи під час великодньої трапези на столі паску, ми маємо сподівання, що і в нашому домі невидимо присутній воскреслий Господь.

Світлина від вихованки  Лізи Максимюк

Солкан Михайло світлина "Я готовий до Великодня"

2.Великдень- родинне свято Українців.

Великдень для Українців в усі часи було родинне свято, коли після святкової літургії та освячення великодних кошиків вся родина збирається за святковим столом. Українці багаті на звичаї та традиції святкування Великодня.

Здавніх часів ці звичаї передаються з поколінь в покоління.

Основні традиції та звичаї:

Початок великодніх свят відраховують саме від четверга.

Дуже багато традицій та вірувань було пов'язано із цим днем. За Біблією, це день розп'яття та мук Христа – за увесь передпасхальний тиждень найсумніший і найскорботніший день.

Ввечері люди йдуть до церкви послухати про Страсті Господні.

Саме відранку  четверга і до суботи триває приготування смаколиків до свята.

Господині у четвер пекуть паски. Кожна старається як найкраще оздобити святковий хліб.

А також в цей день наводять порядок у будинку перед головними днями Пасхального тижня.Існує  звичай нести після вечірнього богослужіння зі собою запалену свічку (з якою простояли всю службу) додому, та на порозі дверей до свого будинку вгорі накреслити димом від вогню хрест.

Страсна П'ятниця присвячена спогадам про страждання Ісуса Христа. Саме в цей день своєю болісною смертю на Голгофі Ісус Христос приніс жертву, відкупляючи нею всі гріхи людські.

Оскільки Страсна П'ятниця є скорботним днем, категорично заборонено будь-які веселощі. Також в цей день не можна займатися домашньою роботою: шити, прати, прасувати, готувати, прибирати. Всі приготування до Великодня, включаючи випічку пасок і прибирання будинку, слід провести в Чистий Четвер. П'ятницю також  фарбують яйця.

В Велику суботу потрібно багато чого встигнути зробити: допекти паски і довести до розуму кожне великоднє блюдо, пофарбувати яйця, прикрасити будинок і обов’язково сходити до церкви.Традиція фарбування яєць.

Звичай розфарбовувати яйця не є тільки український. Цей звичай відомий усім європейським народам. Українці надали йому питомих рис, розфарбовуючи яйця звиклими в українській народній культурі орнаментами. Звичай розфарбовувати, а потім розбивати яйця символізує нове життя. Тобто, яким би гарним не було туземне життя, воно мусить відійти і дати місце новому життю. Розбивання свяченого яйця також символізує Воскресіння, яке чекає кожного християнина. Старе християнське передання пов'язує звичай розфарбовувати яйця зі св. Марією Магдалиною, яка проповідувала римському цісарю Тиберію про Христове воскресіння. Як приклад, свята взяла яйце, яке, хоч і гарне, мусить позбутися своє шкарлупки, щоб з нього вийшло курча, нове життя.

Наші вихованці разом зі своїми батьками, бабусями та дідусями, мають свої великодні традиції .

Вихованка Гросу Софійка зі своєю бабусею пропонують рецепт та приготування смачної пасхи.

3. Крашанки і писанки.

В Україні фарбовані яйця розділяють на крашанки, писанки, крапанки, мальованки та дряпанки (шкрябанки).
Писанки та крашанки – це не одне і теж саме.
Писанки – це розписані бджолиним воском і фарбами сирі яйця, які дарують один одному на Великдень.
Крашанка – круто зварене яйце, забарвлене в один колір без візерунків (часто в цибуляному відварі).
Ще одна відмінність полягає в тому, що писанки ніколи не розбивали, ними тільки обмінювалися

Багато десятиліть писанка залишається незмінним атрибутом християнських обрядів. Кожної весни вона збирає родину з писачками у руках та прикрашає великодні кошики українців.
Здавалося б таке маленьке яйце, але насправді воно несе в собі історію минулих поколінь, традиції, сакральний зміст та тепло рук автора.
Писанка - яйце, розписане символами, що нанесені за допомогою воску та барвників. Вона є символом життя, сонця, краси, добра. Своєю історією яйце із сакральним змістом сягає дохристиянських часів. Тоді, людина була неподільною з природою, а яйце для неї було загадкою, адже з нього неживого народжувалось живе.
Шкарлупу писанок знаходили на розкопках цивілізацій, що існували більше 3000 років тому.
Про писанку створено безліч міфів та легенд.  В Україні  про писанку існують легенди релігійного змісту. Кажуть, що коли Ісус Христос воскрес, то він сказав воякам, які охороняли Його гріб: "Ідіть і скажіть усім людям, що Христос воскрес, а щоб вам повірили, то ось вам знак". При цьому Спаситель узяв зі свого гробу писанку і дав воякам. Відтоді і з'явився звичай писати писанки на Великдень.

Процес написання писанки в Україні є цілим ритуалом. Писанкарка ретельно миє руки, молиться із думкою про людей, яким призначаються писанки, готує місце та матеріали для роботи, аж потім приступає до написання.
Символи, які люди вимальовують на яйцях, обирають відповідно до того, яке повідомлення ти хочеш залишити. Кожен символ щось означає та може бути поєднаним з іншим.
Як символи, так і фарба у писанках обирається не спроста. Кожен колір щось означає: зелений - символізує природу, прихід весни; червоний - любов, радість життя; жовтий, помаранчевий - тепло, сонце, зірки, місяць; білий - чистоту та світлість тощо.
Кожна писанка є унікальною, не схожою одна на одну. Більше того, у кожному регіоні Україні писанку створюють у традиційних кольорах та наносять традиційні для регіону символи.

Вихованці нашого колективу ретельно готувались до свята та разфорбовували крашанки і писали писанки. 

Фотозвіт:

4. Великдень в різних країнах світу

Наші вихованці пропонують цікаву інформацію про те як святкоють Великоднь в різних 
куточках світу.

Фото галерея виховного заходу "Великдень навколо світу"