Глосарій термінів з хореографічного мистецтва

 Загальні терміни хореографії

Хореографія  — мистецтво постановки танцю як послідовності кроків, рухів, фігур для створення найкращого сценічного ефекту.Мистецтво створення сценічного танцю ґрунтується на маніпуляції абстрактних елементів рухів людського тіла: простору, форми, часу, енергії в рамках емоціонального контексту з метою вираження унікального творчого голосу. Мова рухів хореографії — це мова танцювальної техніки балету, сучасного чи джазового танцю, хіп-хопу, народного танцю, обрядового танцю чи звичних повсякденних рухів.

Та́нець, танок — вид мистецтва, де художні образи створюються засобами пластичних рухів людського тіла. В танці відображається емоційно-образний зміст музичних творів. Танець існував та існує в культурних традиціях всього людства й людських спільнот. 

Хореограф — спеціаліст в галузі хореографії, постановник танців (у тому числі і танцювальних композицій фігуристів та майстрів художньої гімнастики) та балетних спектаклів.

Хореограф — це представник творчої професії, який ставить танці для своєї групи або будь-якої іншої групи танцюристів. Неважливо, хто виконує танець (група хлопчиків або кордебалет) руху в ньому завжди пов'язані один з одним, а не хаотичні. Це результат хореографічної роботи.

Балетмейстер ( «постановник балету») — автор і постановник шоу-балетів, танців, хореографічних номерів, танцювальних сцен в опері та опереті, керівник балетної трупи.Балетмейстер влаштовує хореографічні сцени, танці, створює систему рухів у просторі сцени або танцювального майданчика, обирає грим і костюми персонажів, декорації та освітлення

Гнучкість — це властивість рухового апарату, яка визначає амплітуду рухів танцівника,це перегін тулуба назад вперед чи у бік.Гнучкість визначає ступеньрухливості у суглобах.

Тулуб  — середня частина людського тіла без голови та кінцівок.

Апломб — рівновага,стійкість. Вміння виконувати танцювальні рухи не втрачаючи рівновагу.

Опорна нога  — нога,що служить тілу опорою коли інша нога виконує будь-яки рухи.

Працююча нога  — нога звільнена від ваги тіла яка виконує рух.

Півпальці  — положення ніг на підлозі при якому вага тіла переміщується на передню частину ступні (пальці), п'яти пітняті.В такому положенні важливо утримувати апломб.

Pas(па-крок) — термін що визначає різновид танцювальних кроків.

Preparation (пріпарасьйон) — пілготовка до руху.

Releve(релєве) — підйом корпусу на півпальці або пальці.

Reverence(реверан) — уклін .привітання або прощання танцівників збалетмейстером , керівником танцювального гуртка.

Назви українських народних танців

Украї́нський та́нець — це народний або сценічний танець різних регіонів України. 

Народний танець — фольклорний танець, який з`являється на певній території і має традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми, малюнки танцю, тощо. 

Сценічний танець, поставлений балетмейстером у професійному або самодіяльному колективі для показу на сцені, може бути українським, але вже не є народним, він є стилізованим народним танцем.

 «А в кривого танця» (кривий танець, кривий танок) — українська народна пісня, належить до весняного циклу пісень. Пісня супроводжується танцями-хороводами, які водять переважно дівчата. Кривий танець — найпоширеніший при святкуванні гаївок та веснянок.

Арка́н (рідше арґан) — український народний чоловічий танець, поширений серед гуцулів, в Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях
Елемент обряду посвячення гуцульського 20-річного юнака у леґеня (після проходження обряду він отримував право танцювати, носити бартку (топірець), вбивати ворогів та підперезуватися широким паском, тобто ставав потенційним опришком)

Бички́ (бичок) — старовинна українська гра-танець з піснею, хороводного характеру.Бички танцювали одна або кілька осіб.

Бо́ндар — український народний танець хороводного типу.Належить до сюжетних українських народних танців — у його малюнку відображено професійні рухи бондарів (від них також отримав свою назву)

Бурима́ — український народний масовий танець, який виконується в швидкому темпі.

Верхови́нка — український народний танець, у музичному відношенні є варіантом коломийки. Проте, на відміну від коломийки, починається із широкого ліричного вступу. Далі йде коломийкова мелодія. Виконується в швидкому темпі.

Весня́нки (гаївки, гагілки, ягілки, ягівки, риндзівки, городальки) — назва старовинних слов'янських обрядових пісень, пов'язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт.

Гопа́к — традиційний український народний танець запорозького походження. Назва танцю походить від вигуку «гоп!» під час його виконання, а також слів «гопати», «гупати», «гопкати». Виконується соло або групами в швидкому темпі з використанням віртуозних карколомних стрибків. Гопак виник у побуті Війська Запорозького. Спочатку виконувався чоловіками; сучасний гопак танцюють чоловіки й жінки, однак чоловіча партія залишається провідною. У виконання гопака включаються елементи хореографічної імпровізації: стрибки, присядки, обертання й інших віртуозних танцювальних рухів. Існують різні варіанти гопака — сольний, парний, груповий.

Гуцулка — український народний танець, у музичному відношенні є варіантом коломийки. Проте, на відміну від коломийки, починається із широкого ліричного вступу. Далі йде коломийкова мелодія. Виконується в швидкому темпі.

Журавель — українська танкова пісня-хоровод. Виконується в помірному, поступово прискореному темпі.

Козак - бойовий танець,який танцювали тільки чоловіки. Виник в середовищі козацької Січі. Супроводжувався грою на бандурі. Відображав військовий козацький похід .

Козачок — український масовий^{[джерело?]} танець швидкого темпу, дводольного розміру. Виконується парами, рядами, солістами. Його награші та танцювальні фігури мають багато спільного з гопаком, але характер танцю більш легкий.

Коломи́йки — традиційний жанр української фольк-музики і хореографії, — дворядкова народна пісня (співанка), кожен рядок якої має 14 складів з обов'язковою цезурою (паузою) після восьмого складу. Коломийками також називають коротенькі пісеньки, що можуть виступати як приспівки до танцю. Часто вони об'єднуються у в'язанки, які не мають, проте, сталого змісту, а залежать від уподобання співака та обставин виконання.

Метелиця — український народний масовий хороводний танець жвавого характеру і темпу. Кількість виконавців необмежена. Всі встають у коло обличчям до центру і беруться за руки. Заздалегідь вибирають ведучу пару виконавців. Виконується в двохдольному розмірі. Виконується в парі з переплетінням рук і швидким кружлянням, що ним нагадує снігову заметіль (метелицю). Танець супроводжується співом з текстами жартівливого характеру.

Плеска́ч — український народний парний танець, одним з основних елементів якого є ритмічне плескання в долоні. 

Тропотянка — народний парний (8 або більше пар) танок з фігурами. Музичний розмір 2/4. Основний рух — похитування корпусом і головою при змінах положення рук і ніг. Виконується жваво, темпераментно. Поширений у західних областях України, зокрема Закарпаття

Увиванець — народний масовий парний танець, в якому танцюристи показують свою вправність, в'юнкість. Темп увиванця швидкий, музичний розмір 2/4. Поширений на Західній Україні.

Шевчики — хоровод-пантоміма, в якому учасники співом і рухами відтворювали роботу шевця; згодом розвинений у танок (музичний розмір 2/3), виконується одинцем або удвох без співу.

Назви народних танців різних країн світу

Танці Польші:

Краков'я́к («мешканець Кракова»)— швидкий польський народний танець який  складається майже цілком з невеликих стрибків і підскоків, які виконується з легкістю, ледве торкаючись землі. У танці гарні пластичні рухи рук, фіксовані пози спини і постави в цілому.

Куяв'я́к  — польський народний танець, що походить з весільних обрядів Куявії.Танець у помірному русі. Музика має ліричний, спокійний характер, іноді це пов'язують з широкими куявськими краєвидами. Танцюють, рухчаючись на легко зігнутих ногах.

Обере́к— польський народний танець у тридольному музичному розмірі. Оберек танцюють у дуже швидкому темпі, з ритмами мазурки.

Мазурка — первісно польський народний танець у жвавому темпі . Назва походить від мазурів. У швидшому темпі танець подібний до обереку, в повільнішому — до куявяку.

Танці Молдови та Румунії:

Калушари, або русалии - члени балканських таємних товариств і братств, що практикували ритуальні акробатичні танці, звані в Румунії келуш (рум. Căluş), в Молдові келушарь, в Болгарії русалии, в Сербії Русаль.

"Букурія"— що у перекладі означає радість. Танець починається відразу з швидкого темпу, темпераментно і так витримується до кінця. Побудований на кружляннях, притупах і підскоках. Виконавці входять у танець парами, потім розходяться по лініях.

Жок - масовий молдавський і румунський народний танець. Рух танцю динамічний.Темп поступово прискорюється. Звичайне побудова в танці - великий загальне коло, з якого танцюристи перебудовуються в маленькі кола, утворюючи різні переплетення, лінії, пересуваючись назустріч один одному в центр кола і назад.

"Коаса" (коса) – румунський танець побудований на рухах косарів.

"Молдовеняска"- в цьому танці найбільш яскраво виражені риси характеру молдавського народу. Учасники його стають у коло і кладуть руки один одному на плечі. Під яскраву і темпераментну музику коло рухається то вправо, то вліво. Один із кращих танцюристів керує танцем. Він несподівано змінює кроки і рухи, інколи видумує нові колінця і всі повинні їх повторювати. Для танцю характерні несподівані повороти і нахили корпусу.

"Поама" (виноград) -румунський танець відтворено процес виготовлення вина.

Сирба – молдавський і румунський народний танець хороводу в швидкому темпі. Танцюристи можуть вибудовуватися в коло, в ряд або танцювати парами.

Танець "Сисияк"- отримав назву від сплетеної із хмизу клуні, в якій молдавани зберігають кукурудзу. В танці показано як плететься клуня, як радіється завдяки великому урожаю кукурудзи.

"Чобеняска"—танець чабанів-пастухів складається з двох частин. Перша—сумна—передає горе пастуха, який погубив овець. Виконується під супровід "Дойни", яку пастух награє на сопілці. Друга — радісна - відтворює радість пастуха, який знайшов овечок.

Танці Білорусії:

«Бульба» — по-білоруськи означає «картопля». Танець «Бульба» показує глядачеві трудовий процес, пов'язаний з посадкою, обробки і викопуванням картоплі.

Крижачок — білоруський народний танець.Хореографічний малюнок цього танцю будується по лініях хреста. Танець має багато варіантів. Але скрізь танцівники мають уявляти хрест на площині. Він також присутній у розташуванні виконавців.

Лявониха — життєрадісний народний танець Білорусі.Лявониха зараз — один із найпопулярніших танців Білорусі. Названа так від однойменної пісні, якою супроводжується. У пісні оповідається про молодого хлопця на ім'я Лявон та його дівчину Лявониху.

Танці Греції:

Сіртакі — назва танцю Сіртакі походить від грецького слова «дотик». Цей танець з’явився відносно недавно — в 1964 году. Його придумали спеціально для епізоду у фільмі «Грек Зорба», тому помилково вважати його традиційним народним танцем Греції. Проте, він поєднує в собі деякі фігури стародавнього танцю грецьких воїнів під назвою Хасапіко.

Хасапі́ко— грецький народний танець , назви хасапіко— грецьке слово «м'ясник». Така назва пояснюється походженням танцю — він був популярним у середовищі гільдії м'ясників.Хасапіко є основою сіртакі.

Танці Італії:

Гальярда – в перекладі «веселий» - вважається найстарішим танцем в Італії. Гальярдо виконували в парі або соло. Основними рисами танцю є скачки і комбінація п'яти па.

Тарантела - запальний енергійний танець, популярний в південній італії, особливо в Калабрії і на Сицилії, хоча класичним варіантом вважається неаполітанська тарантела. За однією з версій назва танцю походить від назви італійського міста Таранто. Згідно з іншою легендою, тарантела була способом вилікуватися від божевілля, викликаного укусом тарантула - «тарантізма».

Бергамаско – був танцем селян провінції Бергамо, але швидко став популярний серед інших станів західної Європи. Це ритмічний, жвавий танець під відповідний чіткий музичний акомпанемент.