Початковий рівень 2 р.н
Тема: Розтяжки на середені зала.
Основний рівень 2 р.н
Тема: Повтор та відпрацювання рухів.
Основний рівень 3 р.н
Тема: Закріплення рухів українського танцю.
Вищий рівень 2 р.н
Тема: Рухи танцю "березнянка".
Індивідуальна робота (ритміка для дитини з особливими потребами)
Тема: партерні вправи для удосконалення постави.
Основний рівень 3 р.н
Тема: вправа Па-де-баск.
Основний рівень 5 р.н
Тема:
Початковий рівень 2 р.н
Тема: Вправи парами по колу.
Конференція на платформі ZOOM
Тема: сучасна хореографія (стиль хіп-хоп).
Конференція на платформі ZOOM
Початковий рівень 2 р.н
Тема: Моторика рук з допоміжним інвінтарем.
Основний рівень 2 р.н
Тема: Сучасна хореографія.
Відео (сучасні рухи)
Основний рівень 3 р.н
Тема: вивчення підготовки до вправи "голубець"
Вищий рівень 2 р.н
Тема: "Дцбо-танець" основні кроки.
Індивідуальна робота (ритміка для дитини з особливими потребами)
Тема: Поєднання рухів в етюд.
Основний рівень 3 р.н
Тема: Хоровод "Веснянка"
Відео (новий розігрів)
Рухи для хоровода.
Основний рівень 5 р.н
Тема: класична хореографія (стрибки).
Початковий рівень 2 р.н
Тема: заняття "Ой весна до нас прийшла"
Повторення матеріалу:
Сучасний танець, повторення рухів
Основний рівень 2 р.н
Тема: Рухі для хороводу.
Основний рівень 3 р.н
Тема: Хороводи веснянки.
Вищий рівень 2 р.н
Тема: рухі в стилі contemporary
Індивідуальна робота (ритміка для дитини з особливими потребами)
Тема: Розвиток моторики рук,вправи зі стрічкою.
Основний рівень 3 р.н
Тема: Вивчення стилізації українських народних рухів.
Стилізація танцю передбачає не лише надання йому тих чи інших стильових ознак, а й збереження його першооснови. В цьому випадку стилізація сприймається як гра, віртуозне обігравання жанру, коли твір набуває ознак сучасного танцю і водночас передає національний колорит.
Конференція на платформі zoom:
Тема: Закріплення народних рухів.
Конференція на платформі zoom:
Початковий рівень 2 р.н
Тема: вивчення танецю з квіточками.
Основний рівень 2 р.н
Тема: Традиції та звичаї України весняного періода.
Прихід весни був святом для наших предків. Весну закликали, її прихід відзначали піснями та танцями. Та раділи кожному її прояву: прильоту птахів, цвітінню природи, теплу.
Починався весняний цикл 14 березня, на Явдохи (Євдокії) – це був день, коли прокидався бабак, риба розбивала хвостами лід, а ластівки повертались з вирію. Цього дня наші предки зустрічали весну: на світанку виходили на високий пагорб чи вилазили на дерева та закликали весну. Господар мав занести до хати талу воду, якою вмивався кожен член родини. Також цього дня жінки висівали в горщики розсаду, а молодь починала співати веснянки.
Після Великодня починались вулиці: веселі ігри молоді на природі, хороводи. Вулиця, зазвичай, збиралась в певному місця (наперед оговорювали де саме): на майдані посеред села, на лузі, біля левади тощо (все залежало від села). Тривали «вулиці» все літо до дня Семена (14 вересня). До початку польових робіт молодь збиралась щовечора, а от з їх початком – у неділю та на свята, коли працювати було гріх. Проходили гуляння весело: з музикою, танцями, піснями та веселими забавами й іграми. «Вулиця» була не лише можливістю відпочити від важкої праці, але й місцем, де вивчались традиції, звичаї народу та зароджувались стосунки.
Заняття на платформі zoom:
Вищий рівень 2 р.н
Тема: Комбінація в стилі модерн.
Початковий рівень 2 р.н
Тема: Вивчення рухів до весняного танцю.
Відео з поясненням теми:
Основний рівень 2 р.н
Тема: Розтяжки біля опори,шпагат.
Специфіка життя давніх східнослов'янських племен - древлян, дреговичів, кривичів, в'ятичів, сіверян, полиняй, білих хорватів, бужан та ін. - слугувала за основу самобутнього, оригінального хореографічного мистецтва українського народу.
Прадавні обряди й танці супроводжувались музиченням на інструментах: пентахорді (вид арфи), кувнчках (своєрідних флейтах), сопілках, трубах, піпелях, пищалях, рогах, гуслях, гудках, трембітах, решітках, дудках-сопєлях, домрах, накрах (вид литавр).
Усі обряди, магічні звертання, заклинання тощо безпосередньо залежали й були органічно пов'язані з землеробством та анімалістичним культом.
Анімалістичні уособлення стихійних явищ у живих образах у народних іграх, обрядах зводилися до бажання полегшити працю, підпорядкувати явища природи й забезпечити собі добробут.
За Київської Русі церква вела нещадну боротьбу з язичницькими звичаями, обрядами, традиціями, оголосивши їх "бісівськими", а отже й з їхніми носіями, творцями народного мистецтва. Однак, не досягнувши бажаної мети, священнослужителі прилаштовують більшість народних обрядів до свого календаря: зустріч весни до великодніх християнських свят; русальні свята - до християнської Трійці; Івана Купала - до свята Іоанна Хрестителя; Коляду - до різдвяних, а щедрівки - до йорданських свят.
Ряд обрядових ритуалів було перенесено безпосередньо до церкви. Скажімо, посвячення паски та крашанок на Великдень, обжинкових вінків - на Маковія, яблук - на Спаса тощо.
Проте, вплив від церковної "співдружності" та "співіснування" на музику, поезію танець, що залишались в основі свої "консервативними", був незначним (приміром, зміни у текстах колядок, щедрівок та деяких русальних і купальських пісень).
Вищий рівень 2 р.н
Тема: Афро-Америкагське коріння стилю джаз-модерн.
Індивідуальна робота (ритміка для дитини з особливими потребами)
Тема: Моторика рук,вправи з м'ячем.
Відео з завданням: https://youtu.be/qGCAImP-tfI
Основний рівень 3 р.н
Тема: Закріплення вивченого матеріала (пози в класичному танці).
Мало воно у народі й інші назви – Зимобор та Громниці. Якщо з першою все ясно відразу, то друга пояснюється обрядом освячення на урочистому богослужінні особливої свічки – громнички, яка мала оберігати дім упродовж цілого року від негоди, грому та блискавки. Першого разу в оселі її запалювали відразу по службі, аби весняна повінь не зіпсувала озими, а також сильні морози не шкодили дерев. Стрітенська свічка мала завжди бути на покуті між іконами. Її також обов’язково давали в руки небіжчику. Вірили, що вогонь полегшить його страждання та очистить душу від гріхів.
Не менш важливе значення наділена і стрітенська вода. Вона мала ті ж властивості, що і йорданська – була сильнодіючим засобом від багатьох недуг і зурочень. Для освячення намагалися використовувати лише новий невживаний посуд. Стрітенською водою натирали хворі місця, нею виряджали у далеку дорогу, а також кропили худобу, уперше навесні виганяючи в поле, і вулики, аби не нападав гнилець та небезпечні комахи. «Стрітеницею» (так ще називали цю воду) розводили медову ситу, якою вперше навесні годували бджіл. Обов’язково цю воду вживали від «поганого» ока, зурочень.
Увечері на Стрітення виставляли на двір декілька мисок із збіжжям. На якій потім виявиться більше роси, те збіжжя і слід сіяти – дасть найкращий урожай. Відлига цього дня була гарною прикметою для бджолярів. Краплі зі стріх – то капає на мед, буде гарний медозбір.
Вихованці ЧОЦЕВ "Юність Буковини" взяли участь у VI Міжнародному багатожанровому конкурсі "Самоцвіти - країна безмежних можливостей". Конкурс проводився у дистанційному форматі. Було представлено 170 учасників, їх оцінювали 15 членів журі. Надзвичайно приємно, що гуртківці нашого центру отримали вагомі перемоги у молодшій віковій категорії:
2 місце- танець "Шотландський танець";
3 місце- танець "Маленькі україночки"
Пишаємося такими гарними результатами і бажаємо не зупинятися на досягнутому, а підкорювати нові творчі вершини🥰🏆
Відео з розпакуванням нагород:
